Статья 15 прим

О милиции
Статья 15. Применение огнестрельного оружия

Работники милиции в качестве крайней меры имеют право применять огнестрельное оружие в следующих случаях:

1) для защиты граждан от нападения, угрожающего их жизни и здоровью, а также освобождения заложников;

2) для отражения нападения на работника милиции или членов его семьи, если их жизни или здоровью угрожает опасность

3) для отражения нападения на охраняемые объекты, конвои, жилые помещения граждан, помещения государственных и общественных предприятий, учреждений и организаций, а также освобождение их в случае захвата;

4) для задержания лица, которое застали при совершении тяжкого преступления и пытающегося скрыться;

5) для задержания лица, оказывающего вооруженное сопротивление, пытается сбежать из-под стражи, а также вооруженного лица, угрожающего применением оружия и других предметов, угрожающих жизни и здоровью работника милиции;

6) для остановки транспортного средства путем его повреждения, если водитель своими действиями создает угрозу жизни или здоровью граждан или работника милиции.

Запрещается применять и использовать огнестрельное оружие при значительном скоплении людей, если от этого могут пострадать посторонние лица.

Работники милиции имеют право использовать оружие для подачи сигнала тревоги или вызова помощи, для обезвреживания животного, угрожающего жизни и здоровью граждан или работника милиции.

Територіальні органи ДФС
в Івано-Франківській області

ДФС у регіоні

Податки, збори, платежі

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст. 15 прим. 2 та прим. 3 Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 115.03).

Закон України «Про міліцію»

Стаття 1. Міліція в Україні

Стаття 2. Основні завдання міліції

Стаття 3. Принципи діяльності міліції

Стаття 4. Правова основа діяльності міліції

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Стаття 6. Сприяння державних органів, громадських об’єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції

Стаття 7. Організація міліції та її підпорядкованість

Стаття 8. Співробітництво у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ України та відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями поліції

Стаття 9. Залучення до виконання завдань міліції інших працівників органів внутрішніх справ

Стаття 10. Основні обов’язки міліції

Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

Стаття 13. Застосування засобів впливу

Стаття 14. Застосування спеціальних засобів

Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї

Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції

Стаття 16. Особовий склад міліції

Стаття 17. Прийняття на службу до міліції

Стаття 18. Проходження служби в міліції

Стаття 19. Оплата праці працівників міліції

Стаття 20. Правове становище працівників міліції

Стаття 21. Правовий захист працівників міліції та громадян, які сприяють міліції в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю

Стаття 22. Соціальний захист працівників міліції

Стаття 23. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну

Стаття 23-1. Пенсійне забезпечення працівників міліції

Стаття 24. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції

Стаття 25. Відповідальність працівників міліції

Стаття 26. Контроль за діяльністю міліції

Стаття 27. Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції

Голова Верховної Ради України Л. КРАВЧУК

м. Київ, 20 грудня 1990 року N 565-XII

Адвокатська фірма пропонує: адвокат, юрист, юридичні послуги в м. Київ 7 днів на тиждень 24 години на добу.
Опис сайту адвокатів: Повний офіційний текст Закону України Про міліцію. Зручний перегляд, можливість завантажити Закон України «Про міліцію»
Ключові слова юридичної фірми: Закон України Про міліцію, ЗУ Про міліцію, завантажити, скачать Закон України Про міліцію

Мы предлогаем только качественные юридические услуги в Киеве. Если Вам нужен адвокат по уголовным делам обращайтесь к лучшим.

Статья 15. Применение и использование огнестрельного оружия

Сотрудники милиции имеют право применять огнестрельное оружие лично или в составе подразделения в следующих случаях:

1) для защиты граждан от нападения, опасного для их жизни или здоровья;

2) для отражения нападения на сотрудника милиции, когда его жизнь или здоровье подвергаются опасности, а также для пресечения попытки завладения его оружием;

3) для освобождения заложников;

4) для задержания лица, застигнутого при совершении тяжкого преступления против жизни, здоровья и собственности и пытающегося скрыться, а также лица, оказывающего вооруженное сопротивление;

5) для отражения группового или вооруженного нападения на жилища граждан, помещения государственных органов, организаций и общественных объединений;

6) для пресечения побега из-под стражи: лиц, задержанных по подозрению в совершении преступления; лиц, в отношении которых мерой пресечения избрано заключение под стражу; лиц, осужденных к лишению свободы; а также для пресечения попыток насильственного освобождения этих лиц.

Сотрудники милиции имеют право, кроме того, использовать огнестрельное оружие в следующих случаях:

1) для остановки транспортного средства путем его повреждения, когда водитель создает реальную опасность жизни и здоровью людей и не подчиняется неоднократным законным требованиям сотрудника милиции остановиться;

2) для обезвреживания животного, непосредственно угрожающего жизни и здоровью людей;

3) для производства предупредительного выстрела, подачи сигналов тревоги или для вызова помощи.

Запрещается применять огнестрельное оружие в отношении женщин, лиц с явными признаками инвалидности и несовершеннолетних, когда возраст очевиден или известен сотруднику милиции, кроме случаев оказания ими вооруженного сопротивления, совершения вооруженного или группового нападения, угрожающего жизни людей, а также при значительном скоплении людей, когда от этого могут пострадать посторонние лица.

О каждом случае применения огнестрельного оружия сотрудник милиции в течение 24 часов с момента его применения обязан представить рапорт начальнику органа внутренних дел (органа милиции) по месту своей службы или по месту применения огнестрельного оружия.

Перечень видов огнестрельного оружия и боеприпасов к нему, состоящих на вооружении милиции, утверждается Правительством Российской Федерации.

Запрещается принимать на вооружение огнестрельное оружие и боеприпасы к нему, которые наносят чрезмерно тяжелые ранения или служат источником неоправданного риска.

Закон України «Про міліцію»

Р о з д і л III

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві. (Частина статті 12 в редакції Закону N 2322-IV (2322-15) від 12.01.2005)

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

(Дію статті 12 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

Стаття 13. Застосування засобів впливу

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов’язків.

Міліція може направляти спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб’єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.

Дозвіл на направлення спеціального підрозділу міліції надається лише у випадках, коли перевірка проводиться в рамках розслідування кримінальних справ.

Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування.

(Стаття 13 в редакції Закону N 2322-IV (2322-15) від 12.01.2005) (Дію статті 13 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

Стаття 14. Застосування спеціальних засобів

Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;

(Дію пункту 1 частини першої статті 14 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

(Дію пункту 3 частини першої статті 14 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров’я людей;

6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов’язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

7) для звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

(Дію частини другої статті 14 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров’я України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації. (Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92)

(Дію частини третьої статті 14 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров’ю, а також звільнення заложників;

2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім’ї, якщо їх життю або здоров’ю загрожує небезпека; (Пункт другий частини першої статті 15 в редакції Закону N 101/95-ВРвід 14.03.95)

(Дію пункту 2 частини першої статті 15 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

3) для відбиття нападу на охоронювані об’єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

(Дію пункту 3 частини першої статті 15 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров’ю працівника міліції;

(Дію пункту 5 частини першої статті 15 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

(Дію частини другої статті 15 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров’ю громадян або працівника міліції.

(Дію частини третьої статті 15 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

(Частину четверту статті 15 виключено на підставі Закону N 101/95-ВР від 14.03.95)

Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.

(Закон доповнено статтею 15-1 згідно з Законом N 101/95-ВР від 14.03.95) (Дію статті 15-1 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV (834-14) від 06.07.99)

Р о з д і л IV

СЛУЖБА В МІЛІЦІЇ

Стаття 16. Особовий склад міліції

Особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки. Працівникам міліції видається службове посвідчення.

Використання спеціальних звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення працівника міліції особою, яка не є працівником міліції, тягне за собою відповідальність за законом. (Дія частини третьої статті 16 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135-12 від 22.04.93)

Стаття 17. Прийняття на службу до міліції

На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року. (Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12від 19.06.92)

Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувались за вчинення злочину.

(Дія статті 17 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135-12 від 22.04.93)

Стаття 18. Проходження служби в міліції

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України.

Працівник міліції, який є депутатом місцевої ради, прикомандировується на час постійної роботи до відповідної місцевої ради з залишенням на службі в органах внутрішніх справ. По закінченні постійної роботи в Раді або раніше цього строку депутат місцевої ради за його бажанням направляється в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з правом зайняття попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади. (Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2459-IV (2459-15) від 03.03.2005)

При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд. (Частина п’ята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.

Працівники міліції вправі створювати професійні спілки. Вони не можуть бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичну мету. (Частина сьома статті 18 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92)

Працівникам міліції забороняється займатись будь-якими видами підприємницької діяльності, а так само організовувати страйки або брати в них участь. (Частина восьма статті 18 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92)

(Дія статті 18 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135-12 від 22.04.93)

Стаття 19. Оплата праці працівників міліції

Форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Органи місцевого самоврядування можуть провадити для працівників міліції додаткові виплати понад встановлені Кабінетом Міністрів України розміри.

(Частину третю статті 19 виключено на підставі Закону N 2484-12 від 19.06.92)